Археолог та мандрівник Джош Гейтс щосереди запрошує глядачів шоу «Невідома експедиція» дослідити та розкрити таємниці нашого світу — минулі та сучасні.
Джош працював поряд з військовими істориками, використовуючи передові технології, щоб розкрити шокуючі таємниці Нормандського вторгнення під час Другої світової війни. Серед них — відкриття комплексу нацистських бункерів, а також бомба, замерзла у воді біля узбережжя Нормандії. Поглиблене розслідування Джоша розкриває забуті таємниці навколо найважливішої битви в сучасній історії. Ми розпитали професійного мандрівника про його цікаву роботу, а також про те, що він приготував глядачам каналу Discovery.
Що читають з цим матеріалом сьогодні?
— Джош, чого чекати глядачам від нових серій шоу «Невідома експедиція»?
— Ми подорожували по всьому світу, досліджуючи легенди та таємниці, та відвідуючи археологічні пам’ятки. Ми покажемо епізод про висадку у Нормандії під час Другої світової війни, «Останній код нацистів».
Подорожуючи довгим Нормандським узбережжям, ми знайшли нові факти про вторгнення в Нормандію, важливу подію новітньої історії.
Ми покажемо подорож по всій Африці з цікавими дослідженнями давньої історії, від піратського скарбу в Індійському океані до легенди Бермудського трикутника. Тож це буде крутий сезон, наповнений пригодами.
— Розкажіть про розкопки на узбережжі Нормандії, де ви зробили відкриття, що бункерів нацистів було три?
— «Останній код нацистів» та про вторгнення в Нормандію — справді захоплюючий епізод. Неймовірно, але у цьому регіоні багато ще залишилося таємниць.
Вражаюча частина епізоду — це як ми відкриваємо бункер нацистської епохи, який не бачив світла протягом 75 років. Це унікальна можливість побачити фрагмент історії Другої світової війни на власні очі. Ця реліквія повністю збереглася. І наша команда змогла дослідити внутрішню частину бункера вперше за три чверті століття.
Мати можливість зустрітися віч-на-віч зі справді темною главою історії, побачити всю цю неймовірну бункерну систему, це справді емоційний момент для людей, небайдужих до історії.
Але цей епізод взагалі охоплює більше, ніж один бункер. Ми також поєднали зусилля з вченими, які роблять підводне картографування біля узбережжя, і знайшли багато кораблів, які затонули під час вторгнення. Біля узбережжя Нормандії під водою знаходяться сотні суден, які так ніколи й не дістались берега. Вони або були обстріляні, або потрапили на міни на підході.
Тому мати можливість зануритися в поховання минулої війни та допомогти задокументувати їх, аби зберегти на майбутнє, було справді особливим досвідом.
— Як вам вдалося знайти ці таємні бункери? Яке спеціальне обладнання ви використовували?
— У Нормандії значна частина земель була врешті засипана та повернута до сільськогосподарських угідь. І тому є райони, де під землею ще збереглися великі підземні комплекси, траншеї, бункери, які просто були засипані землею після війни та забуті.
Територія, яку ми досліджували, — це місце під назвою батарея Мейсі. Це було озброєння, яке німці використовували для стрільби по кораблях, які наближалися до берега, до місця вторгнення. Теперішній власник цього майна ретельно очищав землю та дотримувався старих траншейних систем, що призвело його до цілої мережі будівель.
Ми використовували технологію лазерного сканування LiDAR. Лазерний сканер LiDAR прикріплений до безпілотника. З його допомогою ми намагалися виявити те, що було б схоже на поховані споруди. А потім ми зробили розкопки з поєднанням важкої техніки та ретельного ручного копання, щоб спуститися вниз і відкрити бункер.
— Які ще захоплюючі об'єкти вам вдалося знайти, чи які загадки історії розгадати у новому сезоні шоу «Невідома експедиція»?
— Я вважаю, одна з причин того, що наше шоу таке цікаве — це величезне коло тем. Сьогодні ви дивитесь, як ми спускаємось у бункер часів Другої світової у Нормандії, а за тиждень — як досліджуємо піратські скарби в Індійському океані.
На вас чекає серія про кельтську королеву — воїна на ім'я Будіка з Великобританії. Ми будемо розслідувати авіакатастрофу у водах Великих озер. А потім покажемо серію про стародавніх людських предків.
Ми знайшли багато артефактів. Серед них є срібні та золоті скарби. Але головними артефактами я вважаю неймовірні відкриття і знання, які ми набуваємо, досліджуючи наше давнє минуле. Знання про те, ким насправді були наші стародавні предки.
— Як ви готуєтесь до виходу на місцевість, перш ніж вирушати в експедицію? Ви спочатку шукаєте самі таємниці, чи читаєте про них у книжках, а потім починаєте дослідження?
— Ми зазвичай вирушаємо в ті місця, де вже ведеться дослідницька робота. Хоча, звичайно, ми хочемо потрапити до нових невідомих цікавих місць де можна робити справжні відкриття.
Вздовж Нормандського узбережжя вченими вже зроблена велика робота. Ми хотіли допомогти документувати її та поділитися результатами з глядачами.
Протягом останніх кількох років ми працювали над створенням підводного сонару та фотографічним обстеженням всіх уламків багатьох суден, які ніколи так і не дісталися берега під час вторгнення. Біля узбережжя Нормандії буквально сотні потонулих кораблів змито в океан. Тож це справді один з наших останніх шансів задокументувати ці знахідки та зберегти їх для наступних поколінь.
У мене було бажання самому приєднатись до вчених, які займаються цією роботою. Тож я пірнав глибоко під воду і бачив деякі з цих кораблів поруч — це не дуже приємний досвід. Але дуже важливо зберегти їхні історії для майбутнього. Тож, так — частіше ми їдемо в такі місця, де вчені вже роблять свою цікаву роботу, і допомогаємо задокументувати її.
— Наскільки складно отримати дозвіл на зйомку та виїзд у небачені місця?
— У світі є місця, куди надзвичайно важко потрапити чи отримати дозвіл. Коли ми говоримо про об'єкти всесвітньої спадщини, нам доводиться мати справу з міністерствами культури, з урядами, з університетами, з розкопками. Тож багато таких місць дуже захищені й з поважних причин.
Є інші місця у світі, абсолютно дикі, не дослідженні, яких буквально немає на карті. Кілька серій в цьому сезоні було знято в серці Африки, на археологічному об'єкті посеред африканської савани. Шукаючи скам’янілості від наших давніх предків, ти просто відчуваєш себе ніби на іншій планеті.
— Чи відчували себе в небезпеці під час зйомок?
— На нашому шоу «Невідома експедиція» ми часто відвідуємо політично нестабільні місця, або неконтрольовані. Але, я думаю, що одна з найдивовижніших речей у житті професійного мандрівника, — це те, що ти навчаєшся майже всюди, куди ти їдеш.
Люди неймовірно гостинні. Особливо, коли ти їдеш до них, щоб задокументувати й розказати їх історії, показати їхню культуру. Люди дуже пишаються тим, звідки вони.
Тому я б сказав, що почуваюся цілком безпечно навіть у «небезпечних місцях». У нашої знімальної групи дуже позитивний досвід.
— Як вам вдалося стати Індіаною Джонсом у реальному житті? Небагато людей можуть таким похвалитися.
— Я з дитинства був одержимим Індіаною Джонсом. Я був одержимий шукачами загубленого ковчегу, любив такі фільми.
Мій батько, який зараз на пенсії, був глибоководним комерційним водолазом. Тому в нього справді була кар'єра, повна пригод. Він завжди повертався з далеких портів Африки, Північного моря та Близького Сходу. І у мене в дитинстві була справжня жага пригод. Тому я пішов до археологічної школи. Але в мене також була справжня пристрасть до письменництва та різних історій.
Але правдива і коротка відповідь — це просто удача. Я був тим, хто любив подорожувати. Я любив розповідати історії та слухати історії. І мені дуже пощастило, що маю можливість займатися цим професійно. Подорожувати й зустрічатися з різними людьми.
Я завжди намагаюся трохи відхилити комплімент про справжнього Індіану Джонса, бо наше шоу про справжніх людей, дослідників та археологів, які роблять відкриття про наш світ. Я просто працюю поруч з ними протягом декількох днів і допомагаю розповідати їхні історії.
— Здається, що у 2020 році вже відкрита кожна давня таємниця. Ви згодні?
— Ні, я думаю, одна з причин того, що наше шоу «Невідома експедиція» успішне — це те, що люди справді жадають нових таємниць, я думаю, що вони є у світі. Людям подобається невідоме. І я думаю, що багато людей, особливо молодих, мають уявлення, що світ — це начебто прочитана книга, і що ми все знаємо, і все бачили.
У нас в кишені є ці чудодійні телефони, які можуть прокласти маршрут, куди завгодно. Перевезти нас, куди завгодно. Тому, коли ми дізнаємось, що існує так багато речей у світі, про які ми нічого не знаємо, це насправді шокує і насправді хвилює.
Подивіться, існує стільки всього, чого ми не знаємо. Наприклад, ми все ще можемо розкопати реліквії Другої світової війни, що відбулася лише 75 років тому, і це є дивовижним.
У своєму шоу «Невідома експедиція» ми розповідаємо нові теорії про походження людини. Це область, у якій кожні півроку ви можете дізнаватись про якесь чудове нове відкриття, що змушує переосмислювати людську історію. Те, звідки ми родом, і як сталося, що ми з мавпами настільки близькі родичі.
— Чи є речі, яких ви боїтесь? Я знаю, що вам, наприклад, не дуже подобаються верблюди.
— Я не боюся верблюдів. Мені вони просто не подобаються. Це взаємні стосунки. Ми з верблюдами не находимо спільної мови, не знаю чому.
Я не люблю скорпіонів. Індіана Джонс боїться змій, то, типу, я повинен боятися скорпіонів. Я не боюсь, я просто ненавиджу їх. Думаю, що вони найкрутіші, найрозумніші тварюки, і ми зустрічаємо їх досить багато на роботі, тому мої враження такі сильні. Я ненавиджу скорпіонів.
— Ви раніше потрапляли у ситуацію епідемії, схожу на ту, що відбувається у нас зараз?
— Ми були в Східній Африці на початку цього року, на краю Конго, і там стався спалах Еболи. Тож нам довелося дуже обережно пересуватися по цьому регіону. На цей час ми вже мали багатий досвід з бактеріальними та харчовими отруєннями, але це, очевидно, незвідана територія. Те, що ми переживаємо зараз, відбувається вперше.
